Розглянуто проблему формування граматичних навичок говоріння німецькою мовою після англійської у майбутніх перекладачів. Ефективність навчального процесу з другої іноземної мови можна досягнути завдяки урахуванню специфіки граматичних навичок говоріння німецькою мовою як другою іноземною у майбутніх перекладачів.

Досліджено роль стратегій і прийомів перекладу у відтворенні іншомовних характеристик персонажного мовлення, виявлено потенціал кожної із стратегій у відтворенні мовної характеристики персонажа і авторського дискурсу.

Розглянуто розвиток та процес формування методології міфокритичного аналізу художнього твору на основі світових та національних систем. Проаналізовано структурні компоненти та способи відтворення міфопоетичних елементів у їх проекції на перекладознавчі прийоми. Проблему відтворення авторської міфологічної картини світу розглянуто на прикладі роману Marcel Proust "Noms de pays: le nom" та його перекладів.

В сравнительно-сопоставительном аспекте исследованы фразеологические единицы белорусского, русского и английского языков с компонентами-зоонимами петух, курица, гусь как единиц зооморфного кода культуры, на основе чего выявлены обусловленные культурой стереотипные представления белорусов, русских и англичан о данном фрагменте картины мира. Выделены общие и отличительные признаки животных, перенесённые на человека.

Проаналізовано категорію модальності дискурсу фінансового прогнозу. З'ясовано, що основною мовною репрезентацією об'єктивної модальності виступає спосіб дієслова. Мовними репрезентантами суб'єктивної модальності як невід'ємної складової категорії модальності дискурсу фінансового прогнозу виступають модальні дієслова, що мають безпосередній зв'язок з авторською інтенцією, модальні слова, прислівники.

Наведено систему оцінювання перекладу за схемою Е. Честермана та зроблено спробу доповнити та розширити дану систему для оцінювання та характеристики перекладу дитячої літератури.

Проаналізовано семантичну рівнозначність у ході перекладу віддієслівних іменників з англійської мови на українську. В результаті аналізу виокремлено 8 способів перекладу віддієслівних іменників.

Исследованы типологогические тенденции оязыковления антропоцентричности на фреймовых участках текста. Сфокусировано внимание на способах и средствах вербализации авторского присутствия в фольклорном дискурсе. Проведен системный типологический анализ маркеров авторской представленности, зафиксированных в зачинах и финалах англоязычных сказок.

На материале белорусских и русских фразеологизмов, выражающих и характеризующих эмоцию страха, выявлены общие и отличительные метафорические модели их построения, свидетельствующие об универсальности и различии восприятия, видения и отражения одной из базовых эмоций каждым народом.

Розглянуто типи міжмовної синхронії реплік у художньому кінофільмі в контексті процесу укладання реплік кінофільму адаптувальником (англо-український напрямок), включно з розробленням власного типу міжмовної синхронії. Для глибшого розуміння принципу під час укладання кінофільму "Duplicity", репліки якого надано у прикладах синхроній, також побіжно пояснено розроблену теорію фонетичних кластерів.

Розглянуто еліпсис як реченнєвий концепт, притаманні йому сильну та слабку імплікацію. Виявлено основні комунікативно-прагматичні функції еліпсису.

Розглянуто процес утворення складних слів сучасної англійської мови шляхом своєрідної семантичної конденсації гібридних дієслівно-іменних та атрибутивно-іменних конструкцій. Словосполучення втрачає свої синтаксичні якості, згортаючись у складну лексему. Виходячи з цього, утворення складних слів розглянуто на фоні загальної тенденції до "конденсації", до економії синтагматичних засобів.

Розглянуто питання, пов'язані з поняттям інверсії у сучасній англійській мові. Увагу приділено питанням порядку слів у діахронічному аспекті, зокрема у давньо- та середньоанглійській мові.

Проаналізовано вплив просторово-часової фокалізації на втілення комунікативної стратегії інтимізації в англомовному художньому дискурсі. Теперішній наративний час визначено ключовим засобом інтимізації, що застосовується у тактиках створення ефекту синхронності комунікації та присутності/залучення читача і сприяє виникненню ілюзії безпосереднього спілкування із автором.

Рассмотрена природа метазнаков когнитивной лингвистики - концепт, концептуальная картина мира, концептуальная система, а также первичные и базовые признаки концептов.

На материале текстов публицистического дискурса проанализировано влияние различных видов замен на оценочный компонент значения и рассмотрены случаи возникновения, изменения или утраты оценочности при переводе с белорусского языка на английский.

Розглянуто мікроструктуру фемінінного прескриптивного діалогічного дискурсу та вікову диференціацію мовних засобів вираження стратегій і тактик комунікантів у ході кооперативного сімейного спілкування.

Досліджено структурні, лінгвістичні та стилістичні особливості творів, написаних в поетичному жанрі пантуму. Увагу приділено виявленню прагматико-стилістичних рис, характерних саме для пантумів представників сучасної американської поезії, таких як Дональд Джастіс та Джон Ешбері. Розглянуто вплив даних прагматико-стилістичних рис на рівень складності перекладу пантумів українською мовою.

Розглянуто різноманітні мовні наповнення рекламних текстів, які спрямовані на реалізацію головної функції: переконати адресата придбати рекламований товар або послугу. Серед широко вживаних мовних засобів реклами різних рівнів особливо виділяються: римована форма слогана, лексеми позитивної оцінності, експресивно-емоційні лексеми, стилістичні прийоми та засоби семасіології, оказіональні інновації тощо.

Надано основи теорії лінгвальної когнітології - науки, що вивчає лінгвальні концепти, тобто концепти, створені мовою й існуючі в мові. Базовим мовним втіленням лінгвального концепту є номінатема, яка являє собою мовну модель номінації, що реалізується у мовленні у формально взаємозалежних і концептуально тотожних глосах. Запропоновано класифікації лінгвальних концептів за їх місцем у взаємодії онтологічного й лінгвального світів, за способом репрезентації в лінгвальному світі референтів онтологічної дійсності тощо.